Тераформування Марса неможливо. Для цього у Червоної планети бракує вуглецю

Про це мріє Ілон Маск. Про це мріють в аерокосмічному агентстві NASA. А Арнольд Шварценеггер вже встиг це зробити (правда, лише в кіно). Але, чи можливо це насправді? Мова йде про терраформировании Марса – перетворення Червоної планети в блакитну з допомогою геоинженерии, яка зробить її атмосферу більш щільною, а навколишнє середовище і клімат більш привітними для людей. На жаль, судячи з висновків нового дослідження, стаття про якого опублікована в журналі Nature Astronomy, фантастичної мрії, про яку марять вже далеко не одне покоління вчених, схоже, судилося так залишитися мрією. Принаймні, протягом найближчого майбутнього.

Ідея тераформування Марса передбачає вирішення одразу кількох важливих ключових завдань, але згідно із загальним змістом, якщо б змогли вивільнити вуглекислий газ, що міститься в надрах планети і наповнили ним атмосферу, то приблизно через 100 років Марс міг би стати цілком собі місцем, придатним для підтримки позаземного життя. Вчені кажуть, що знають, як можна нагріти планету, оскільки те ж саме ми робимо зараз із Землею. Проте, згідно останнім дослідженням, для Марса це звучить занадто добре, щоб бути правдою.

«Наше дослідження показує, що на Марсі залишилося недостатня кількість запасів вуглекислого газу, необхідного для початку парникового ефекту в атмосфері», — говорить планетолог Брюс Якоски з Колорадського університету в Боулдері.

«Більше того, основна частина наявних запасів CO2 на планеті залишаються недоступними. Ми вважаємо, що тераформування Марса неможливо. Принаймні, при використанні нинішніх технологій».

Протягом останніх років вчені не раз висловлювалися про перспективи тераформування Марса, однак дослідження Якоски і його колеги Крістофер Едвардса з Університету Північної Арізони грунтується на даних, зібраних різними орбітальними космічними апаратами, а не на комп’ютерних моделях. Дослідники використовували для своєї роботи інформацію, отриману з допомогою таких орбітальних апаратів, як Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), Mars Odyssey, а також MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile Evolution — «Еволюція атмосфери і летких речовин на Марсі»).

Марс має дуже тонку атмосферу і як наслідок брак атмосферного тиску. В цілому це означає, що будь-які запаси рідкої води на поверхні планети надовго там не затримаються. Вода там або повністю випарується, або замерзне. Згідно ідеї тераформування, якщо якимось чином перевести наявний в полярних шапках Марса вуглець у газоподібний стан (на зразок героя Арні з кінофільму «Згадати все»), то це дозволило б збільшити атмосферний тиск на Червоній планеті в два рази. Але на відміну від тих ефектів, які були показані у фільмі, в реальності збільшення атмосферного тиску на Марсі в два рази було б недостатнім для того, щоб відтворити земні умови.

Яковськи зазначає, що при підвищенні тиску на поверхні планети до 1 бара температура на Марсі могла б бути трохи вище 0 градусів Цельсія. Вода в цьому випадку не замерзла, так і в цілому планета стала б дійсно населеною. Сама атмосфера не підходила б для дихання, однак люди могли б носити спеціальні дихальні маски, не вбираючись в повністю закриті скафандри. На планеті могли б без проблем рости рослини, повільно підвищуючи рівень кисню в атмосфері впродовж кількох наступних століть. Але поки це все казки.

«Це не означає, що тераформування само по собі неможливо. Просто зробити це буде не так легко, як багато зараз уявляють», — прокоментував Якоски порталу New Scientist.

«Ми не можемо просто взяти і підірвати кілька ядерних зарядів над крижаними шапками планети і отримати те, що хочемо».

На планеті є й інші джерела вуглецю. Цей елемент присутній як в грунті, так і в мінеральних відкладах, проте, за розрахунками дослідників, Марс містить недостатня кількість природних ресурсів для того, щоб перетворити атмосферу планети помірну, вологу теплицю.

Згідно з останніми припущеннями, великий запас вуглецю може знаходитися глибоко під поверхнею планети. Тим не менше вчені зараз не володіють достатнім набором даних, які могли б підтвердити це припущення. І навіть якщо ми б змогли це підтвердити, то дістатися до цих запасів ми все одно б не змогли.

«Ми здогадуємося, що там щось є. Сліди вуглецю були виявлені в кількох ударних кратерах планети. Але нам невідомо, скільки саме там вуглецю. Більше того, навіть у разі наявності великих запасів, дістатися до них не представляється можливим», — коментує Якоски.

І все ж учені продовжують сподіватися. Дослідники вважають, що якщо не в найближчі роки, то протягом кількох десятиліть технологічна еволюція, а також подальша колонізація Марса дозволять нам вийти на той рівень, коли здійснення планів по тераформування Червоної планети стане можливим.

«Ми все ще можемо терраформировать Марс. Ми б могли створити на планеті штучні джерела високоактивних парникових газів, наприклад, хлорфторвуглеців. Вони б змогли нагріти планету. Але це потребує більш високого технологічного рівня, ніж той, яким ми маємо зараз. Це виходить набагато далі наших сьогоднішніх можливостей. Якщо це буде зроблено, то явно не в найближчому майбутньому», — відзначають дослідники.

Добавить комментарий