Гірше наркотиків і алкоголю? Реальна залежність від смартфонів

У 90-х газети рясніли заголовками про згубний вплив тамагочі, відеоігор і мультсеріалу «Покемони». У нульових нас страшили статтями про онлайн-залежність, що руйнує сім’ї. Тепер же сайти лякають фразами в дусі «Смартфони зводять з розуму», «Телефони вбивають людство», «Айфони провокують депресію». Але чи так страшна гаджетоманія, як її малюють? Чи коректно взагалі говорити про залежність від технологій?

Гаджети в панікерські статтях порівнюються з «красою» Голлума, а залежність від них — з алкоголізмом і наркоманією. Люди, що пройшли через цифровий детокс, розповідають про жахливий дискомфорт, що довелося пережити під час «відлучення» від мобільного. Проте всі твердять в один голос: життя стала щасливішою. Правда, при цьому ніколи не кажуть, що вони втратили.

В інтернеті і в телевізорі пропонують безглузді способи боротьби зі смартфонозависимостью, у тому числі переказ апарату в чорно-білий режим або наклеювання на екран стікерів з попереджуючими написами. Але чи варто йти на такі жертви? Пора покінчити з цією панікою. Розглянемо чотири типові страшилки і розберемося, чи є проблема насправді.

 

Міф 1. Руйнування відносин і соціальних зв’язків

Ретрогради і технофоби часто скаржаться — телефони нібито руйнують зв’язку з реальними знайомими, людина занурюється у віртуальний світ і відривається від дійсності. Це не так.

У інтернет-спілкування є свої нюанси. В першу чергу, звичайно, анонімність — можна вільно перекинутися парою слів з незнайомцями, чого не виконаєш в «реалі»: ви ж не пристаєте до перехожих в метро? Мобільні пристрої і онлайн не ізолюють нас, а, навпаки, розширюють зв’язку. Дозволяють знайомитися з новими людьми, що живуть хоч на іншому кінці світу. Та й завжди можна бути в контакті з рідними. З боку може здатися, що оточуючі просто безцільно тичуться в телефон. У дійсності ж вони спілкуються з близькими, домовляються про зустріч, запитують, що придбати додому, розповідають один одному, як пройшов день.

Позитивний вплив інтернету на особисті відносини підтвердило і міжнародне дослідження, проведене в 2015 році центром Pew Research. 86% опитаних заявили, що виходять в глобальну павутину заради контакту з друзями і родичами. Друга популярна причина — спілкування в соцмережах (82%).

 

В англійській мові є термін «phubbing», або «phone snubbing». Дослівний переклад — «телефонне образа»: коли проявляєш неповага до співрозмовника, ігноруючи його і дивлячись в екран свого смартфона. Але якщо при зустрічі ми все одно сидимо, уткнувшись в гаджети, виходить, не так вже й цікава ця зустріч? Чому б не завести нових приятелів, з ким буде весело і в онлайні і в офлайні?

Техніка — справжній порятунок для інтровертів, яким спілкуватися текстом набагато простіше, ніж вживу. Особливо це стосується сильних переживань і складних емоцій. Як пояснює у своїй статті Айра Хайман, професор психології Університету Західного Вашингтона, написати нам сьогодні простіше, ніж викликати на серйозну розмову. Фахівець упевнений, що цифрова епоха формує новий порядок соціальних відносин.

«15% опитаних заявили, що закінчували романтичні відносини в месенджерах, а 25% — що їх кидали допомогою текстових повідомлень. Молоді люди прив’язані до своїх смартфонів, але це не залежність, це — взаємодія. Вони виросли, використовуючи телефони та інтернет, навчилися ефективно підтримувати, розширювати і закінчувати соціальні контакти в мережі», — говорить Айра Хайман.

 

Міф 2. Людина проводить з гаджетами занадто багато часу

Вчені з університету Ланкастера підрахували, скільки часу ми проводимо з улюбленим пристроєм. Виявляється, в середньому витрачаємо п’ять годин на добу і перевіряємо його 85 разів у день. Але автор дослідження не бачить в цьому нічого поганого: просто телефони стали частиною нашого життя.

І дійсно, областей в яких не задіяно мобільний, майже не залишилося. З допомогою цих персональних помічників ми спілкуємося, знайомимося, розважаємося, працюємо, плануємо справи, шукаємо інформацію, робимо покупки. У 2016 році НДУ ВШЕ вивчив споживчі переваги на московському ринку смартфонів. Найбільш затребуваною функцією виявився, звичайно ж, онлайн. Їм регулярно користуються 90% росіян. На другому місці — камера (73%), на третьому — пошта (71%).

Противники телефонів їх називають «вбивцями часу» і радять краще почитати книжку. Але навіщо тягнутися в магазин за новим бестселером або тиждень чекати замовлення з «Озону»? Простіше прямо зараз завантажити електронну копію.

 

Міф 3. Занепокоєння при відсутності або важкодоступність смартфона

Всім знайоме противне свербляче відчуття, коли забули гаджет будинку? Як правило, ми тут же повертаємося за ним. В іншому випадку день буде безнадійно зіпсований нав’язливими думками. Що там у соцмережах новенького? А раптом подзвонять по роботі або пришлють важливий лист?

У кого-то дискомфорт переростає в справжнє занепокоєння і почуття розгубленості. Вчені навіть придумали окремий термін — «номофобия» (калька з англійської, «no mobile phone phobia»). Слово позначає панічний страх залишитися без гаджета, який і порівнюють з наркотичною залежністю. Забули айфон і мучитеся? Та у вас же ломка, лікувати треба!

Однак Крістофер Фергюсон, психолог з Стетсонского університету США, розвінчує прикрий міф. Так, коли ми займаємося будь-яким приємним справою, виробляється дофамін — нейромедіатор, який викликає почуття задоволення. Проте кокаїн збільшує вироблення дофаміну на 450% у порівнянні з нормальним рівнем, а технології (розглядали конкретно відеоігри) — на 175%. Для порівняння, смачна їжа підвищує концентрацію «гормону щастя» на 150%, а любовна близькість — на 200%. «Технології впливають на вироблення дофаміну так само, як і інші звичайні розваги: від 50% до 100% вище звичайного рівня», — пояснює Фергюсон. Тобто до цієї наркоманії далеко.

Недоступність смартфона валить вас в даний відчай? Стаєте дратівливим і зриваєтеся на близьких? Можливо, в такому випадку дійсно пора до психотерапевта. Але справа тут не в самій штуковині з екраном — а у її власника.

 

Міф 4. Мобільні зводять з розуму і викликають депресію

Коли мова заходить про вплив технологій на психіку, в першу чергу згадують, наскільки вони шкідливі. Відеоігри провокують жорстокість, Instagram знижує самооцінку, айфони викликають депресію і чи не зводять з розуму. Психолог Ендрю Пржибыльский, старший науковий співробітник Інституту інтернету Оксфордського університету, вважає такі висловлювання упередженими. Він спробував відстежити зв’язок смартфонів з депресією, але жодних паралелей не встановив.

Було опитано 120 тисяч британських підлітків. Психолог з’ясовував, скільки часу школярі витрачають на гаджети і яке їхнє душевне самопочуття. Як ні парадоксально, виявилося, що проводити зі смартфоном два-чотири години в день навіть корисно. Підлітки, які використовували пристрій помірно, повідомляли про кращому стані, ніж ті, хто майже не «сидів в телефоні або, навпаки, проводив у них весь час. Пржибыльский закликав батьків звернути увагу на інші речі: наприклад, добре чадо спить і чим харчується, — це важливіше, ніж кількість годин, які пішли в екран.

 

Значить, проблема не в гаджеті, а в нашому сприйнятті?

Так, ми відчуваємо потяг до всього нового. Первісні мисливці-збирачі, напевно, теж назвали б перших хліборобів «злакозависимыми» — адже ті прив’язалися до своїх «городах» і не могли вільно вибирати, коли їм полювати чи відпочивати. Раби колосків! А якщо завтра винайдуть нейроинтерфейс, залежними назвуть перших же користувачів.

Світ в черговий раз змінився, і смартфон став новим засобом взаємодії з ним. Він допомагає нам вирішувати проблеми, задовольняти потреби, по-новому справлятися з життєвими ситуаціями — в одному пристрої поміщається все необхідне. Апарат з дисплеєм — не наркотик, який викликає залежність, а спосіб життя. Ретрогради і панікери можуть противитися до останнього, але скоро вони зрозуміють, що безнадійно відстали й позбавляють себе багатьох можливостей.

 

Автор тексту: Кася Красавіна